Львів

Ні для кого не секрет, що Львів - одне з найкрасивіших міст України, та й, втім, Європи також. Львів - місто древнє, побудований ще у 1256 році королем Данилом Галицьким. А назву свою отримав на честь сина короля - Лева. На своєму довгому віку він багато чого бачив, багато пережив. Тут, в старовинній частині міста, кожен камінчик може багато чого розповісти, а в повітрі досі витає атмосфера таємничості, а ще солодко-гіркий запах ... Так-так, запах знаменитої львівської "кави". Гуляєш по місту, і починаєш розуміти, що прекрасніше денного Львова може бути лише Львів вечірній. І відчуваєш, що частинка тебе самого назавжди залишиться в цьому місті. І усвідомлюєш, що ти приїдеш сюди безсумнівно ще і ще.

У кожного міста, як і у людини є своя доля. У когось тиха і спокійна, у когось щаслива, у когось трагічна і гірка. Львів завжди був у самій гущавині подій - сотні пожеж, десятки воєн, облог і штурмів, постійна зміна влади - і це всього лише невелика частка того, що довелося пережити Львову. Але незважаючи на це місто вистояло, і весь цей час зберігало свою індивідуальність, багату історію і характер. Доля міста - це доля народу, який в ньому жив і створював його. Це доля архітекторів, воїнів, звичайних міських жителів - у вулицях, в будинках, в архітектурі - долі, історії людей, які творили Львів. Не дивлячись на те, що історія і архітектура Львова поэднала у собі культури та мистецтво різних народів, місто зуміло зберегти свій національний колорит. Адже Львів - це оберіг національних традицій, української мови. Львів - не тільки надзвичайно гарне місто, це найважливіший політичний і культурний центр західного регіону України. Та й по своєму географічному розташуванню він завжди відігравав величезну роль у взаєминах країн Центральної та Східної Європи. Львів є також важливим транспортним вузлом - залізничного, повітряного і автомобільного сполучення. Крізь місто проходить Європейський шлях. Зі Львова в різних напрямках йдуть лінії магістрального значення, поєднуючи його з Краковом, Варшавою, Братиславою, Прагою, Будапештом, Бухарестом, Софією, Києвом і Москвою. Найважливіші транспортні магістралі на території області: Львів - Ужгород - Чоп, Львів – Одеса.

Сьогодні Львів - обласний центр Львівської області, однією з 24 областей України. Він займає територію 155 кв. км. Населення складає 830 тис. чол. Велика частина населення - українці, також мешкають поляки, євреї, німці і росіяни.

Клімат Львова помірно-континентальний, вологий, з м'якою зимою і дощовим літом. Найкращий час відвідування міста - пізня весна, літо та рання осінь. Але туристи з різних країн світу відвідують це місто в будь-який час року. Чим він приваблює туристів? Якщо Ви не бували тут - складно пояснити, але спробуємо на мові цифр. З огляду на багатство історико-архітектурної та художньої спадщини, величезної кількості пам'яток історії та культури, уряд України прийняв у червні 1975 року постанову про створення Державного історико-архітектурного заповідника на території старого Львова (тільки в центрі міста - 284 пам'ятки архітектури, а всього у Львові під охороною держави - 1949 пам'яток і цінних споруд). Львів - місто-музей і місто музеїв. Численних відвідувачів приваблюють унікальні зібрані колекції, які збереглися в Національному та Історичному музеях, Картинній галереї, музеї старовинної зброї ''Арсенал''. З унікальними колекціями порцеляни і меблів можна познайомиться в Музеї етнографії та художнього промислу. Любителів пива теж є чим здивувати - до їхніх послуг Музей пивоваріння, де можна не тільки довідатися про те, як його створюють, але й продегустувати. Для тих, хто цікавиться релігіями різних народів - Музей історії релігії. Не можна не згадати також і Аптеку-музей.

У Львові можна скуштувати смачні українські страви - вареники, борщ, крученики, голубці і багато інших.

А "кава"! Безліч шикарних старовинних кав'ярень і цукерень до ваших послуг, а ще можна навіть поворожити на кавовій гущі - хто від такого відмовиться?

Стрімко будуються нові готелі, але їх все одно не вистачає. Адже у Львові завжди багато відвідувачів. Туристи обожнюють це місто.

Безумовно, Львів - перлина Західної України, але приваблює туристів в цей регіон ще й інше: курортні містечка Трускавець, Моршин, Східниця, Немирів, Карпати - справжня мекка численних туристів і спортсменів. Не можна не згадати також про безліч екскурсійних маршрутів по львівській області: У Жовкву, до Крехова, у Унівський монастир, Старе Село, Звенигород і багато іншого. ін. Найбільшою популярністю серед них користується Велика золота підкова: Олеський, Золочівський, Підгорецький замки.

Замки Львівщини

Підгорецький замок (17 століття) - один з найкрасивіших замків України. Передбачається, що ще за десять років до появи Версаля італієць Дель Аква з французом Бопланом побудував щось на кшталт нічного клубу. Тут розважалися всі європейські монархи. Коли ж сюди заявився Петро 1, то, захворівши страшною заздрістю, замовив і собі клуб - Петродворец. Цей триповерховий палац, прикрашений витонченими башточками, оберігав квадратний двір зі службовими приміщеннями, пристосований до оборони, та глибокий рів навколо. Велична в'їзна брама прикрашена багатьма гербами. У другій половині 17-го - на початку 18-го століття Підгірці були власністю магнатів Конецпольських (1646-1682 рр..) І Собеських (1682-1720 рр..). У 1720 р. від сина Яна третій - Костянтина - замок разом з багатьма селами перейшов до Жевуських. Вацлав Жевуський зібрав у замку велику колекцію цінних картин, книг, зброї, меблів. Перед замком завжди стояв парадний військовий караул, кілька гармат. У палаці відбувалися різноманітні урочистості, які тривали тижнями і на які з'їжджалися навколишнє шляхта. Їх прикрашали феєрверки, військові паради та гарматні залпи. У замковому парку прогулювалися рідкісні птахи. У 1787 р. власником села став Северин Жевуський, який за 201000 польських злотих купив Підгірці разом з селами Хватів, Гутище і Загірці. У гонитві за наживою Жевуським влаштував в замку алхімічну лабораторію, де намагався перетворити неблагородні метали на золото. Це єдиний замок в Україні, який радянська влада прирекла на знищення: спочатку вивезли звідси дивовижні скульптури в Ленінград, тепер вони прикрашають Літній сад, а пізніше відкрили в замку обласний санаторій для хворих на туберкульоз. Здалеку помітний чудовий костел-ротонда, побудований за проектом господаря тутешнього маєтку Вацлава Жевуського. Через дорогу від храму на високих колонах - скульптури Божої Матері і Св. Йосипа (автор - французький скульптор Леблан). Звідси до знаменитого по безлічі фільмів білокам'яної замку-палацу колись вела алея, прикрашена квітковими клумбами - зараз їх повністю зрівняли з землею. В даний час замок на реконструкції.

Недалеко від Підгірців знаходиться один з найстаріших збережених на Україні пам'ятників середньовіччя - Олеський замок (13 століття). Це найвідоміший замок Львівщини, відроджений Б. Г. Возницьким з повних руїн. Зараз це - філіал Львівської Галереї Мистецтв, де експонуються зразки декоративного та побутового середньовічного мистецтва. Олеський замок - один з трьох замків Золотої Підкови. У грудні 1975 року музей нарешті відкрили. Зараз тут - філіал Львівської галереї мистецтв та експонуються зразки середньовічного мистецтва. Перш за все це колекція дерев'яної скульптури 14-19 століть, старовинних меблів, а замкові стіни прикрашають гобелени і мальовничі полотна. Тут зберігається відреставрований іконостас Федора Сенькевіча, надгробок Ганни Сенявської з Бережанського замку, величне полотно "Битва під Віднем" Мартіно Альтомонте (1692 рік). Вражає в Олеському замку панно над дверима. Виглядає воно, як барельєф, але насправді це плоский малюнок. У Олесько слід ще оглянути цікаві надгробки на місцевому кладовищі, готичний костел Троїцький 1481, біля якого стоїть кругла оборонна дзвіниця, і залишки валів, які колись оточували місто. Починаючи з сімдесятих відновлений Олеський замок активно використовували кіношники: тут знімалися фільми "Козаки йдуть", "Час збирати каміння", "Пастух Янко", "Дике полювання короля Стаха", "Королева Бона", "Три мушкетери", "Борис Годунов"

Золочівський замок (15 століття) - третій замок із Золотої Підкови. Сьогодні замковий комплекс, як і колись, оточений високими валами, п'ятикутні бастіони закінчуються сторожовими вежами, правда, вони після перебудови в 19 столітті мають лише декоративний вигляд. Особлива гордість Золочівського замку - туалети: в ті часи це було рідкістю. А ці ще й так майстерно споруджено, що їх вивчали навіть сучасні спеціалісти. У дворі замку знаходиться двоповерховий житловий корпус - палац у стилі ренесансу. Поруч з ним побудований так званий Китайський палац. Біля палацу зведена невелика пагода, у дворі встановлено скульптури, розбито клумби. На відміну від двох інших замків, цей зберігає страшні таємниці. Проданий у 1872 році австрійцям, замок використовувався як в'язниця і приміщення суду. З 1939 по 1941 рік замок пригледіли НКВС, потім тут хазяйнували фашисти. У радянські часи замок було віддано під ПТУ. Зрештою, з ініціативи Б. Г. Возницького, у 1986 р. вирішили влаштувати музей. Зараз його поступово реконструюють, а в деяких залах експозиція музею. А на території проводяться лицарські турніри.

Ось так коротко і побіжно ми спробували розповісти про дивовижне старовинне місто з вічно молодим серцем. Кожен, кому пощастило відвідати це горде і дуже гарне місто, з його щирими жителями, залишиться зачарований ним на все життя і ніколи не упустить можливість відвідати його знову. Переконайтесь самі.

Ласкаво просимо!